Екологічність електромобілів очима фактів, а не реклами 🔌 Інтернет-магазин eCharger

Екологічність електромобілів – це та тема, яка вже давно вийшла за межі автомобільних форумів та приватних розмов. Сьогодні її обговорюють на різних рівнях. Зокрема екологи, економісти, енергетики й навіть міські планувальники. Бо з одного боку реклама обіцяє “нульові викиди” та “чисте майбутнє”, а з іншого – критики нагадують про виробництво батарей електромобілів, видобуток літію та вуглецевий слід електростанцій.

Тож постає логічне питання, чи справді електромобілі екологічні, якщо дивитися не на слогани, а на реальні дослідження електромобілів та конкретні цифри. Розберемося з цим детально. Без ідеалізації, але й без демонізації електротранспорту.

Що означає поняття “екологічний транспорт” на практиці?

Зазвичай, коли говорять про вплив електромобілів на довкілля мають на увазі лише вихлопні гази. І в цьому аспекті електрокари справді виглядають виграшно. Локальні викиди CO2, NOx і твердих частинок нульові. А відсутність вихлопу критично важлива для міст із щільним трафіком.

Але варто розуміти, що екологічність – це не лише те, що виходить або не виходить з вихлопної труби. Коректна оцінка має включати повний життєвий цикл автомобіля, зокрема:

виробництво батарей електромобілів;
експлуатацію та зарядку;
утилізацію та повторне використання компонентів.

І от саме тут починається найцікавіше.

Вуглецевий слід та викиди електромобілів – порівняння й реальні цифри

Одне з найпопулярніших зауважень критиків звучить приблизно так: “Електромобілі не екологічні, вони просто переносять викиди з вихлопної труби на електростанції”. Проте Міжнародна рада з чистого транспорту (ICCT) у своєму дослідженні дала таку оцінку:

електромобілі мають приблизно на 73% нижчий вуглецевий слід за весь життєвий цикл, порівняно з бензиновими авто;
якщо живлення відбувається виключно з відновлюваної енергії (сонячні панелі, вітрогенератори, ГЕС), то ця різниця сягає 78%;
вуглецевий слід електрокара в середньому складає 63 г CO2-екв/км, а бензинового авто приблизно 235 г.

В цьому ж досліджені розраховано, що через 20-30 тисяч км пробігу електромобіль повністю “компенсує” викиди, пов’язані з виробництвом. Для міського авто це приблизно 1–2 роки експлуатації.

Електромобіль і навколишнє середовище в місті

Загалом, оцінюючи користування електрокаром в міських умовах можна відзначити:

зниження концентрації пилу та шкідливих газів;
зменшення шумового забруднення, оскільки електротранспорт реально тихіший, ніж авто з ДВС;
покращення якості повітря у дворах, житлових та рекреаційних зонах.

Саме через це електрокари масово підтримують мегаполіси в різних країнах світу. Але ще одним нюансом є мережа електрозарядки для автомобілів. Міська інфраструктура та домашнє обладнання мають хоч і непрямий, проте все ж доволі серйозний вплив на стан навколишнього середовища. Зарядні станції для електромобілів, влаштування яких здійснено правильно дозволяють:

оптимізувати споживання електроенергії;
захистити мережі від перевантажень;
інтегрувати зарядку з сонячними панелями та накопичувачами.

Крім того, якісне зарядне обладнання для електромобіля дає змогу успішно заряджатися в години найменшого навантаження на енергосистему, наприклад вночі. Такі електрозарядки для автомобілів допомагають додатково зменшити загальний екологічний слід.

А у міру переходу міст на “зелену” енергетику електрокари стають екологічнішими автоматично. Авто з ДВЗ такого ефекту, на жаль не має.

Мінуси, які приховує виробництво батарей

Говорячи про екологічність електрокарів загалом, варто чесно оцінювати недоліки. І одним з основних є саме виробництво батарей. Це найенергоємніший етап життєвого циклу авто. Виготовлення акумулятора на 60–75 кВт·год створює від 4 до 8 тонн CO2. І це ще до першого кілометра пробігу авто. Звісно, цифри варіюються, залежно від технологій та особливостей батареї. Нікель-літій-кобальтові мають вищий вуглецевий слід, а от літій-залізо-фосфатні – нижчий, внаслідок відсутності кобальту.

Крім того, виробництво батарей пов’язано не лише з енергоємністю процесів, а й з ризиками деградації довкілля та водних систем у регіонах видобутку. Наприклад, для отримання 1 тони літію знадобиться 250 тонн руди або 750 тонн збагаченого мінералами розсолу. Через це, зокрема, у чилійському районі Салар-де-Атакама – найбільшому центрі виробництва літію, близько 65% всієї води залучено у видобуток корисних копалин. І звісно це позначається на фермерському господарстві та загальному стані навколишнього середовища.

Проте є й позитивні факти. Виробництво не стоїть на місці. Технології постійно вдосконалюються, як і самі хімічні формули батарей. Завдяки цьому є можливість зменшити екологічне навантаження під час виробництва, а також швидше компенсувати його під час використання. Крім цього ресурс сучасних батарей поступово підвищується, що додатково знижує вплив на одиницю пробігу.

Тобто так проблема існує, але вона постійно зменшується, а не заморожена в часі.

Утилізація акумуляторів електромобілів – ще один виклик для суспільства

Як тільки електрокар відпрацьовує власний ресурс, а це зазвичай 5-10 років, батарея вже не здатна забезпечити необхідну потужність для руху. І це змушує задумуватися над питаннями утилізації або повторного використання компонентів. Головна проблема – все той же хімічний склад акумулятора. Батареї містять безліч цінних та одночасно з цим токсичних матеріалів. Літій, нікель, кобальт, марганець, графіт та інші елементи при неправильній утилізації небезпечні для довкілля. Якщо вони опиняються на звалищах це загрожує:

потраплянням важких металів у ґрунт;
забрудненням підземних вод;
утворенням токсичних газів при розкладанні.

З огляду на збільшення кількості електрокарів на світових дорогах це дійсно викликає занепокоєння. Так, наприклад у Китаї, що є одним зі світових лідерів виробництва електромобілів, лише близько 13% батарей проходить переробку. З іншого боку, наприклад компанія Hydrovolt з Норвегії успішно переробляє близько 12 тисяч тонн батарей на рік. Це еквівалент приблизно 25 тисяч електрокарів.

Таким чином і в цьому аспекті спостерігається рух вперед. А з огляду на економічну перспективність переробки та повторного використання цінних матеріалів, скоріш за все надалі тенденція буде позитивною.

Замість висновку

Підсумовуючи всі аспекти, можна зробити простий і водночас важливий висновок про те, що екологічність електрокарів – це не міф і не рекламний трюк, але й не істина в першій інстанції. Електромобілі мають нижчий вуглецевий слід, зменшують локальне забруднення, рівень шуму та загальний вплив на здоров’я людей.

Проте існують і виклики, зокрема виробництво батарей, видобуток сировини, утилізація та переробка акумуляторів. Але ключовий момент в тому, що ці проблеми не ігноруються. Над ними працюють, аби збільшити екологічність електротранспорту загалом.

Окремі кроки можуть зробити й самі власники електрокарів. Зокрема, вибрати якісні зарядні станції для електромобілів, влаштування та експлуатацію продумувати з урахуванням навантажень на електромережу, а при можливості – інтегрувати з альтернативними джерелами електроенергії. Інтернет-магазин ECharger пропонує своїм клієнтам зарядні пристрої та обладнання, які відповідають всім сучасним вимогам безпеки, енергоефективності та сумісності з різними типами електрокарів. Такі товари допомагають зробити експлуатацію електромобіля максимально зручною та відповідальною.